Уроки української мови та літератури

Відкритий урок з української мови 5 клас

Тема: СІМ КРОКІВ ДО УСПІХУ

Мета: повторити правила вживання м’якого знака, апострофа, спрощення в групах приголосних, уподібнення приголосних і чергування голосних та приголосних звуків, закріпити навички їхнього застосування на письмі, виробити автоматичність грамотного письма; розвивати логічне мислення, увагу, вміння працювати в групах; виховувати інтерес до мови, прагнути до удосконалення своєї мови.

Тип уроку: підсумковий урок

Обладнання: роздатковий матеріал, вислови про мову, таблиці, різні види словників

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

                                           Королева Орфограма -

                                           Дуже гарна дама.

                                           Через оцінки щоб не ридати,

 Потрібно всі правила вивчати.

                                           Можна форму поміняти,

                                           Можна інше слово взяти,

Щоб правильно написати.

Представлення команд

Перша команда «Музична» презентує свою емблему.

До-ре-мі-фа-соль-ля-сі,

Ідемо ми на урок усі.

Українська мово мила,

Ти усіх нас покорила.

Будемо ми правила вивчати,

Грамотно у зошиті писати.

Підкорили мову всі,

До-ре-мі-фа-соль-ля-сі.

Друга команда «Веселкова» та її емблема

Ми по веселці дістатись зумієм,

На берег дитинства, романтики, мрії.

Там слово і діло завжди нероздільні.

Там спільні тривоги, і радощі спільні.

Девіз там у всіх: «Хто в дружбі щасливій:

За Батьківщину, добро, справедливість».

Третя команда «Квітка-самоцвітка» зі своєю емблемою

                                                 

Ой ти, Квітко-самоцвітко,

Віднеси ти нас туди,

Де ми дізнатись зможемо

Усі тонкощі науки.

І апостроф, м’який знак,

Чергування звуків

Поведуть нас по стежках

У країну слів та звуків.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку

             Тема сьогоднішнього уроку – «Сім кроків до успіху». На уроці ми повинні:

-         повторити правила вживання м’якого знака, апострофа, спрощення в групах приголосних, уподібнення приголосних і чергування голосних та приголосних звуків;

-         закріпити навички їхнього застосування на письмі;

-         виробити автоматичність грамотного письма;

-         розвивати логічне мислення, увагу;

-         вміння працювати в групах;

-         виховувати інтерес до мови;

-         прагнути до удосконалення своєї мови.

Епіграфом нашого уроку буде заклик: «Знання виведуть з пітьми»

Напутні гасла:

Пам’ятай правила!

Грамотно пиши!

Висловлюйся зв’язко!

Будь привітним!

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Скажіть, будь ласка, що вивчає орфографія?

Які орфограми ми вивчили?

Які правила вживання м’якого знака?

Коли в українській мові пишемо апостроф, а коли ні?

Коли не відбувається спрощення в групах приголосних?

Які слова-винятки слід запам’ятати?

Як дізнатися, яку літеру слід писати у словах, звуки в яких уподібнюються?

Як чергуються приголосні звуки?

Які правила чергування голосних звуків?

ІV. Основна частина уроку

Виконання завдань у групах

Методичні рекомендації.

        Діти виконують завдання у групах. Учень високого рівня знань перевіряє виконану роботу за бланком учителя в усіх членів групи, виставляє на полях простим олівцем кількість допущених помилок (можливо і такий варіант, що консультант зачитує правильну відповідь, а кожен учасник команди виправляє своє помилки і зазначає їх кількість на полях). За правильну відповідь команда отримує ноту, колір веселки, пелюстку квітки та крокує далі до досягнення успіху. У кінцевому результаті в кожної команди повинно утворитися 7 нот, веселка, квітка-семипелюстка.

Завдання 1. ( «Музичній» команді)

Замість крапок вставте потрібну букву чи знак. Розташуйте слова у дві колонки: у першу – з апострофом, а у другу – без апострофа.

      Сім…я, ін…єкція, ал…янс, рутв…яний, ател…є, миш…як, рум…яний, здаєт…ся, Вас…чин, арф…яр, з…ясувати, Іл…ін, духм…яний, верб…я, ім…я, дит…ясла, різьб…яр, Ігнат…єв, Мар…їн, інтерв…ю, жовч…ю, розм…якнути.

Ключ. Підкресліть у кожному слові першу букву і прочитайте народне прислів’я.

Сім раз відмір, а раз відріж

Завдання 1.(«Веселковій» команді)

Замість крапок вставте потрібну букву чи знак. Розташуйте слова у дві колонки: у першу – з апострофом, а у другу – без апострофа.

      Лук…ян, Васіл…єв, дзв…якнути, олов…яний, міжгір…я, Зінов…єв, д…оготь, вд…ячність, р…ясний, кров…яний, сім…я, рутв…яний, с…огодні, круп…яний, зім…якнути, Гор…кий, Григор…єв, в…окнути, кан…он,грав…юра, в…ялий, праслов…янський.

Ключ. Підкресліть у кожному слові третю букву і прочитайте народне прислів’я.

Кожному мила своя сторона

Завдання 1. (команді «Квітці-самоцвітці»)

Замість крапок вставте потрібну букву чи знак. Розташуйте слова у дві колонки: у першу –з апострофом, а у другу – без апострофа.

       М…яч, ст…ягнути, бад…орий, екс-прем…єр, черв…як, скажут…, скам…янілий, Вер…овка, в…окнути, Анан…їн, розв…язати, арф…яр, пір…я, павіл…йон, ос…овий, інтерв…ю, міс…кий, зна…омий, знічев…я, юнац…кий, з…яблик, п…ядь.

Ключ. Підкресліть у кожному слові другу букву і прочитайте народне прислів’я.

Яке коріння, таке й насіння

Завдання 2. ( «Музичній» команді)

Вставити пропущені букви.

       З ким поведе(ш,с)ся, від того й набере(ш,с)ся (Народна творчість). Колос повний до землі гне(тьс, ц)я, а пустий – угору пне(тьс, ц)я (Народна творчість). Ва(ж, ш)ко в навчанні – ле(г,х)ко в труді (Народна творчість). Попав, як сліпий на сте(ж, ш)ку(Народна творчість). У роботи гірке коріння, та соло(д, т)кий плі(д, т) (Народна творчість).

Завдання 2.(«Веселковій» команді)

Вставити пропущені букви.

      Добре там живе(тьс, ц)я, де гуртом сіє(тьс, ц)я і жне(тьс,ц)я (Народна творчість). Чужим потом не нагріє(ш,с)я (Народна творчість). З білого ле(г,х)ко чорне зробити, але з чорного біле ва(ж,ш)ко (Народна творчість). Коли б кі(з,с)ка не скакала, то і ні(ж,ш)ку б не зламала (Народна творчість). Не будь соло(д,т)ким, бо злижуть (Народна творчість).

Завдання 2. (команді «Квітці-самоцвітці»)

Вставити пропущені букви.

      Шви(д,т)ко пісня співає(тьс,ц)я, та не шви(д,т)ко складає(тьс,ц)я (Народна творчість). Голодний конем не наїзди(ш,с)я (Народна творчість). Ва(ж,ш)ко піднятися, зате ле(г,х)ко спуститися (Народна творчість). Що ле(г,х)ко прийде, то ле(г,х)ко піде (Народна творчість). Бли(з,с)ький сусід кращий за далекого брата (Народна творчість).

Завдання 3. ( «Музичній» команді)

Зашифруйте слова: слово, у якому літера випадає – 0, не випадає – 1.

      Контрас(т)ний, хвас(т)ливий, турис(т)ський; зап’яс(т)ний, свис(т)нути, безвиїз(д)ний; балас(т)ний, чес(т)ний, радіс(т)ний.

Код: 111-100-100.

Завдання 3.(«Веселковій» команді)

Зашифруйте слова: слово, у якому літера випадає – 0, не випадає – 1.

      Щас(т)ливий, проїз(д)ний, студен(т)ський; шелес(т)нути, чес(т)ний, радіс(т)ний; пес(т)ливий, облас(т)ний, випус(к)ний.

Код: 001-000-101

Завдання 3. (команді «Квітці-самоцвітці»)

Зашифруйте слова: слово, у якому літера випадає – 0, не випадає – 1.

      Пропус(к)ний, почес(т)ний, бриз(к)нути; очис(т)ний, буревіс(т)ник, учас(т)ник; президен(т)ський, двоміс(т)ний, пропогандис(т)ський.

Код: 100-000-101.

Розминка для команд

Правильно побудуй речення.

Моє відношення (ставлення) до тебе скептичне.

Екзаменаційний квиток (білет) дуже складний.

Перевертати (перегортати) сторінки книжки потрібно обережно.

Терміново подзвони (зателефонуй) до батьків.

Я рахую (вважаю), що це неправда.

На протязі (протягом) літа ми відпочивали у бабусі.

Сергій виконав вірно (правильно) завдання.

Склади речення.

Наговорив сім мішків гречаної вовни.

Сім раз відмір, а раз відріж.

Сім п’ятниць на тиждень.

Завдання 4. ( «Музичній» команді)

Замініть чи доберіть спільнокореневі слова, щоб звуки [о], [е] чергувалися з [і], запишіть їх.

   Дорога, голова, береза, борода, гора, особа, нога, щока, сльоза

Зразок: дорога-доріг

Завдання 4.(«Веселковій» команді)

Замініть чи доберіть спільнокореневі слова, щоб звуки [о], [е] чергувалися з [і], запишіть їх.

      Везти, нести, рости, пекти, колоти, брести, плести, втекти, допомогти.

Зразок: везти – віз

Завдання 4. (команді «Квітці-самоцвітці»)

Замініть чи доберіть спільнокореневі слова, щоб звуки [о], [е] чергувалися з [і], запишіть їх.

       Свідомість, мужність, хоробрість, кмітливість, дотепність, енергійність, веселість, чесність, порядність.

Зразок: свідомість – свідомості

Завдання 5. ( «Музичній» команді)

Подані іменники поставте у формі давального відмінка однини і запишіть.

      Галинка, лялька, Іринка, сусідка, ненька, Сніжанка, Оксанка.

Завдання 5.(«Веселковій» команді)

Подані іменники поставте у формі давального відмінка однини і запишіть.

       Оленка, тітонька, Світланка, Наталка, кулька, бурулька, Даринка.

 Завдання 5. (команді «Квітці-самоцвітці»)

Подані іменники поставте у формі давального відмінка однини і запишіть.

Лізонька, дитинка, учителька, рибалка, донька, Тетянка, Улянка.

Виконання тестових завдань

1.     Знайди слово, в якому ненаголошений Е не можна перевірити наголосом:

А) весна;                   Б) сестра;           В) межа;             Г) медаль.

     2.  Знайди слово, в якому ненаголошений И можна перевірити наголосом:

          А) кишеня;                Б) широкий;      В) гриміти;         Г) дитина.

     3. Знайди слово, в якому не відбувається уподібнення приголосних звуків:

         А) боротьба;              Б) вокзал;            В) мороз;            Г) легко.

     4. Знайди слово, в якому приголосний не випадає:А) контрастний;      Б) радісний;        В) обласний;       Г) злісний.

     5. Знайди слово, в якому приголосний  випадає:

         А) хвастливий;         Б) пестливий;      В) щасливий;      Г) кістлявий.

     6. Знайди слово, в якому не відбувається чергування О, Е з І:

         А) берізонька;          Б) голівонька;      В) стілець;          Г) доріжка.

     7. Знайди слово, в якому пишемо І після Ж, Ч, Ш, Щ та Г, К, Х у коренях слів:

         А) ч…льний;           Б) ж…р;                В) ч…ж;             Г) к…п’яток.

     8. Знайди слово, в якому м’який знак не пишемо:

         А) мовчит…;            Б) сидит…;           В) спиш…;         Г) носит….

     9. Зайди слово з м’яким знаком:

         А) гал…ці;                Б) біл…ці;             В) дівчин…ці;   Г) фіал…ці.

     10. Знайди слово з ЬО:

           А) сер…озний;       Б) ра…он;              В) лар…ок;         Г) з…оржитись.

     11. Знайди слово, в якому після Р ставимо апостроф:

           А) р…ясний;           Б) бур…ян;           В) бур…як;          Г) кучер…явий.

     12. Знайди слово, в корені якого не ставимо апостроф:

           А) дерев…яний;     Б) олов…яний;     В) мавп…ячий;    Г) круп…яний.

      

 Самоперевірка

1. г                    

2. б

3. в

4. а

5. в

6. в

7. а

8. в

9. а

10. в

11. б

12. в

V. Оцінки

VІ. Підсумок уроку

Пісня про словничок

Я до школи вже іду,

Я до школи вже іду, з моїм вірним другом.

Допоможе він мені,

Допоможе він мені,

На уроках дуже.

Приспів:

Словничок, словничок,

Помічник, ти мій дружок,

Поможи ти другу.

Якщо буду я в біді,

Якщо буду я в біді,

В мене є порадник.

Стане у нагоді він,

Стане у нагоді він –

Милий мій розрадник.

Приспів:

Що для мене знак м’який,

Що для мене знак м’який,

І апостроф тоже,

Маю друга я тепер,

Маю друга я тепер,

Завжди допоможе.

Приспів:

VІІ. Домашнє завдання

Скласти словничок на вивчені орфограми (20-50 слів)

Уроки з української мови та літератури

Тема   Роль поета й поезії в житті народу за поемою Лесі Українки «Давня казка».

             Аналіз художнього твору

                                (Демонстрація на екрані першого кадру презентації)

Мета:   –   допомогти учням з’ясувати розуміння поетесою ролі художнього слова в

                   житті народу;

–        формувати навички аналізу художнього твору;

–        вчити учнів пізнавати світ через текст художнього твору;

–        вчити висловлювати власну думку щодо прочитаного;

–        закріплювати навички самостійної та групової роботи з текстом художнього твору;

–        включати учнів у пошукову навчально-пізнавальну діяльність;

–        розвивати усне зв’язне мовлення учнів;

–        виховувати шанобливе ставлення до борців за народне щастя.

Завдання уроку:

    Учні повинні вміти:

–        аналізувати, порівнювати, зіставляти факти;

–        доводити, відстоювати свої думки;

–        аналізувати, досліджувати текст, робити висновки й узагальнювати вивчене під керівництвом учителя.

Девіз   «Учитель і мудрець нічому не вчать, а тільки вказують шлях до істини». Сократ.

                                                 (Девіз уроку записаний на дошці)

Обладнання:

–        портрет письменниці Лесі Українки;

–        таблиця «Життя та творчість Лесі Українки»;

–        «Картки настрою» для кожного учня;

–        «Листи взаємооцінки» для кожного учня;

–        мультимедійний проектор та екран.

Тип уроку     урок – ділова гра.

                                                                      Хід уроку

1. Організаційний момент. Підготовка учнів до початку уроку. Хвилинка настрою (2 хв.).

     Учитель:  – На попередніх двох уроках ми ознайомилися зі змістом поеми Лесі Українки «Давня казка».

     (Демонстрація портрета Лесі Українки та таблиці «Життя та творчість Лесі Українки»).

    – Сьогодні наша задача – проаналізувати цей художній твір, причому робити це будете ви, я ж залишу собі роль координатора, спостерігача, ведучого. До речі, оцінювати відповіді кожного з вас будуть ваші ж однокласники, вони ставитимуть знак «+» у разі правильної відповіді напроти вашого прізвища в «Листах взаємооцінки», що лежать перед вами на парті.

    Для початку з’ясуємо, з яким настроєм, з якими емоціями ви приступаєте до нашого незвичайного уроку, а зробимо ми це в абсолютній тиші.

    Перед кожним із вас на парті лежить «Картка настрою». В залежності від того, позитивною чи негативною буде ваша відповідь на поставлене мною питання, підніміть відповідну картку зі словами «Так» чи «Ні». Домовились?

                              (Демонстрація на екрані другого кадру презентації)

                                        (Робота учнів за «Картками настрою»)

    – Отже:

      1.   З хорошим настроєм прийшли на урок?

2. Твір сподобався?
3. Бажаєте виступити на уроці й отримати гарну оцінку?

                –  Прекрасні відповіді! Тож, розпочнемо урок.

2. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання (13 хв.).

(Учні класу заздалегідь поділені на 4 групи. Підготувати питання за змістом певної частини твору кожною групою було домашнім завданням)

    (Протягом усього уроку вчитель ствердними жестами чи короткими репліками дає учням зрозуміти, наскільки вдалою є відповідь, а учень-«вчитель» кожної групи ставить знак «плюс» напроти прізвища виступаючого)

                          (Демонстрація на екрані третього кадру презентації)

Орієнтовні питання учнів першої групи до класу:

1.      В якій країні й де відбувалися події, зображені  в творі?

2.      Чому автор не дав конкретної назви місця й часу дії?

3.      Поета названо нещасним. Чому? Чи відчував себе таким сам поет?

4.      У чому полягала перевага поета перед іншими людьми?

5.      Чим поет та його слухачі допомагали один одному?

6.      Як сталася зустріч поета й Бертольдо?

7.      Чому поет вважав, що він багатший за лицаря?

8.      Бертольдо назвав поета божевільним. Чому?

9.      Кому належать слова: «Сам я вільний і ніколи не зламав чужої волі!». Пояснити їх значення.

10.  Чи співпадало уявлення поета й лицаря про щастя? Чому?

Орієнтовні питання учнів другої групи до класу:

–        У поемі Лесі Українки зустрічається багато нових слів. Поясніть, будь ласка, значення деяких із них. Отож, проведемо словникову роботу:

–        урода  – краса;

–        гостинець – подарунок;

–        сурма  – труба;

–        мандоліна  – струнний музичний інструмент;

–        принади  – щось приємне, красиве;

–        герольд  – вісник короля;

–        стольне місто  – столиця держави;

–        злидні  – нужда, скрута, біднота;

–        нарікання  – незадоволення, скарги;

–        лютня  – старовинний струнний інструмент;

–        талісман  – річ, що, за повір’ям, приносить удачу;

–        вгамувати – заспокоїти;

–        убогий – бідний;

–        громада – люди, народ;

–        нащадки – діти, онуки;

–        хутко – швидко;

–        гадки – думки.

Орієнтовні питання учнів третьої групи до класу:

1.      Що змусило лицаря поступитися своєю гордістю й шукати зустрічі з поетом?

2.      Чого чекав лицар від поета?

3.      Чому поет не відмовив Бертольдо в допомозі?

4.      Хто така Ізідора?

5.      Як прекрасна дівчина повела себе, почувши пісню?

6.      Що за лихо сталося в країні?

7.      Коли вояки згадували про пісню?

8.      Як складався військовий похід Бертольдо?

9.      Прокоментувати слова: «Хтів …  люте військо вгамувати, Та воно дедалі гірше почало репетувати. Далі кинулись до зброї…»

10.  Коли лютня перемогла зброю?

Орієнтовні питання учнів четвертої групи до класу:

1.        Про що співали співці?

2.        Як подіяла пісня на вояків?

3.        Які слова найбільше вразили воїнів? Чому?

4.        Який заклик привів до перемоги?

5.        То хто саме допоміг війську перемогти?

6.        Як збирався віддячити поетові Бертольдо та чи здійснив він свої наміри? Чому?

7.        Яким правителем був Бертольдо після повернення з походу?

8.        Чому лицар змінився у ставленні до народу?

                                 (Читання учнями напам’ять уривку з поеми «Давня казка»)

9.        Чому після таких пісень Бертольдо вирішив зустрітися з поетом?

10.    Як склалася доля поета?

3. Оголошення теми, мети уроку. Цілепокладання (3 хв.).

   Учитель:  –  Як справжнього митця і просто людину, Лесю Українку цікавили різноманітні життєві проблеми.

                                              (Запис учнями у зошити теми уроку)

   – Як ви вважаєте, які з них ми маємо дослідити сьогодні, виходячи з теми уроку?

   Можливі варіанти відповідей учнів:

       –  З’ясувати, яке місце займає поет і поезія в житті звичайної людини і поета?

       –  Що таке щастя? Що є обов’язковою складовою щастя?

       –  Чому люди по-різному уявляють собі щастя?

                                     (Демонстрація на екрані четвертого кадру презентації).

     4.    Ділова гра (15 хв.).

    Учитель:  – А зараз проведемо ділову гру. Ви будете не просто групами учнів, а станете групами експертів-літературознавців, які займуться дослідженням і аналізом даного художнього твору. Та для початку давайте дещо змінимо склад груп. По чотири учні кожної групи мають помінятися місцями.

    Кожна група матиме свій об’єкт дослідження, а який саме – записано на аркушах, які я пропоную отримати головам груп.

Групи експертів мають такі завдання:

                  I    Дослідити композицію твору.

                 II   Порівняти образи головних героїв.

       III   Визначити ідейно-тематичний зміст поеми.

                IV   З’ясувати художнє значення твору.

                                            (Демонстрація на екрані п’ятого кадру презентації)

                                                      (Самостійна робота учнів у групах, 5 хв.)

           Учитель: – Увага! Час вичерпано! Прошу всіх припинити роботу і уважно слухати виступи представників кожної з груп.

       Виступи представників експертних груп:

       I   група.  Композиція твору.

            Кожен епічний (розповідний) твір має сюжет. Сюжет – система пов’язаних між собою подій твору. Композиція – це складові елементи сюжету.

            Експозиція – знайомство читача з поетом.

            Зав’язка – зустріч поета та лицаря Бертольдо у лісі.

            Розвиток дії – відмова поета поступитися місцем на стежці, поет допомагає лицарю налагодити стосунки з Ізідорою, одруження Бертольдо, допомога віршів поета у військовому поході, Бертольдо – граф, виступи народу проти влади, посланці графа у поета, погрози Бертольдо, пропозиція графа.

           Кульмінація – відмова поета від забезпеченого життя на службі у графа Бертольдо.

           Розв’язка – загибель поета у в’язниці.

                                       (Запис учнями у зошити елементів композиції твору)

     II   група:  Порівняльна характеристика головних персонажів.

           План порівняльної характеристики образів:

1.      Хто такі Поет і Бертольдо?

2.      Що є спільним у рисах характеру цих персонажів?

3.      Відмінні риси характеру героїв:

         а)   у діях, вчинках;

         б)   ставленні до народу;

         в)   характерах;

         г)   уявленні про щастя.

4.   Чим закінчилося протистояння між героями твору?

      III  група:

         Тема:   місце і значення поезії в житті народу.

         Проблема:   у чому полягає призначення справжнього поета?

         Ідея:   призначення поета – бути зі своїм народом і в щасті, і в горі.

                                                       (Запис учнями у зошити теми, проблеми, ідеї твору)

      IV  група:

         Художнє значення поеми надзвичайно високе, тому що в творі використано багато різноманітних засобів мови, зокрема:

–        епітети: поет нещасний, урода гожа,  стоголоса луна, прудкії коні, підхмарний замок, розумне слово, люте військо, правий суд, вітер дзвінкий, людський стогін, лихая слава, золоті сіті;

–        метафора – пан в смак ввіходив, славу з рук приймати, чола в тузі, війна діла і слова;

–        персоніфікація, уособлення: рими повтікають, очі втіхою палали, щастя обернулось боком, дорога одкрита, розливався стогін, сонечко заховалось;

–        антитеза – «Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, як у раю», «У мужички руки чорні, в пані рученька тендітна»;

–        звертання: небоже, хлопці, браття, вельможний пане;

–        інверсія – «Обізвався голос долі», «Проживав поет»; «Маю я багатства»;

–        порівняння – час летів, немов на крилах; мов сон, життя минало;

–        пестливо-зменшувальні слова – рученька, близенько;

–        повтори – дехто, дехто; що то буде, що то буде;

–        синоніми – мита, податки; дзвінка, гучна; гомін, гуки;

–        повні нестягнені прикметники –  гордеє, кривавеє, страшнеє, прудкії;

–        окличні речення – «Добрий вечір!», «Гей, ловіть співця, в’яжіте!».

     5.   Інтерактивне ток-шоу (5 хв.).

           Учитель:  – А зараз давайте проведемо інтерактивне шоу – обмін думками, ідеями, енергіями і, можливо, зробимо    деякі відкриття, відповідаючи на питання вчителя.

                                             (Демонстрація на екрані шостого кадру презентації)

1.       У військовому поході військо Бертольдо перемогло «бусурменське стольне місто». Як

         ви особисто ставитеся до цієї перемоги: схвалюєте чи засуджуєте її?

      2.     У якому творі ми теж із засудженням ставилися до перемоги русичів і чому?

3.    Отже, діла лицаря – це зло, а слово поета – це добро. Так?

                   А коли війна скінчиться

             Того діла й того слова,

             То скінчиться давня казка,

             А настане правда нова.

                –  То коли скінчиться боротьба добра і зла? І чи скінчиться вона взагалі?

                       (Демонстрація на екрані сьомого кадру презентації)

          4.    В якому значенні може вживатися слово «герой»? Чи правильно називати і поета, і

                 Бертольдо героями твору?

          5.   Як ви гадаєте, хто такий  – антигерой? Чи є антигерой у поемі «Давня казка»?

          6.   Чи може людина керувати своєю долею? «Ми знаємо своє минуле, але не можемо його

                змінити, та ми можемо керувати своїм майбутнім, не знаючи його».

          7.   Чи можна назвати твір Лесі Українки «Давня казка» актуальним?

6. Висновки (5 хв.).

                           (Демонстрація на екрані восьмого кадру презентації)

                                          (Учні коментують твердження)

1. Мистецтво має велику силу й високе призначення в житті людини.
2. Справжня поезія – порадниця й помічниця людини. Поет – друг і захисник народу.
3. Поет має служити людям, закликати до боротьби за нове життя.

                                (Демонстрація на екрані дев’ятого кадру презентації)

4. Не можна побудувати своє щастя на горі інших людей.
5. Почуття вдячності завжди має бути присутнім у людини.

6. Тільки вільна людина може відчувати себе щасливою.
7. Щастя людини полягає в любові до своєї праці, в служінні народові.

                 (Запис учнями у зошити 3-4 висновків (на вибір) із наведених)

7.   Коментування виступів учнів учителем (1 хв.).

        Взаємооцінка учнями виступів один одного за «Листами  взаємооцінки» та здача їх вчителю (1 хв.).

                               (Демонстрація на екрані десятого кадру презентації)

8. Домашнє завдання (1 хв.). 

      Написати твір-мініатюру на тему «Актуальність поеми Лесі Українки «Давня казка».

                               (Демонстрація на екрані одинадцятого кадру презентації)

презентація "Давня казка"